Главная » 2008 » Апрель » 21 » СЕРГІЙ ГАМАЛЬ: «ЗА ОДИН РІК СИЛЬНИЙ КОЛЕКТИВ НЕ РОБИТЬСЯ»
СЕРГІЙ ГАМАЛЬ: «ЗА ОДИН РІК СИЛЬНИЙ КОЛЕКТИВ НЕ РОБИТЬСЯ»
10:12
/ЕКСКЛЮЗИВ/
Досвідчений гравець Сергій Гамаль дебютував у нашій команді ще у сезоні – 93/94. Тоді буковинський колектив виступав у вищій лізі українського футболу. Після цього Сергій пограв у Києві, Черкасах, Чернігові… Зараз Гамаль є капітаном рідної «Буковини». Кореспондент "БукІнфо" поспілкувався з відомим чернівецьким футболістом.
«Якщо є гроші, то є команда. Це актуально і зараз»
- Сергію, як ти розпочинав займатися футболом ?
- Перші кроки у футболі я зробив у Садгірській дитячо – юнацькій спортивній школі. Там моїм тренером був Ярослав Ласота. Після першого класу розпочав займатися у ДЮСШ «Буковина», де тренувався у Олександра Павленка. Олександр Григорович дав мені путівку у дорослий футбол. Коли я потрапив у «Буковину», то там наставником працював саме Павленко.
- Ти можеш порівняти нинішні умови для тренувань юних футболістів з тими, які були у тебе ?
- Коли я розпочинав грати у футбол, то у нас таких умов не було. Зараз хлопці мають можливість тренуватися на чудовому полі ФОК «Олімпія», на майданчику на стадіоні «Буковина»… Та й тренера професійно ставляться до своєї справи. Також молодь може поїхати на змагання, які проводяться закордоном. Ми ж вирушали на спортивні форуми в інші міста України (Тернопіль, Львів).
- Що можеш розповісти про виступи у чернівецькій команді «Лада» ?
- Мені тоді було 17 років. У «Ладі» виступав під керівництвом Аурела Васильчука. У команді Аурела Григоровича відіграв один рік. Після цього мене забрали в «Буковину».
- Сезон – 93/94 виявився останнім для «Буковини» у вищій лізі. Тоді тобі судилося пограти проти кращих команд України. Які спомини залишилися від цього періоду ?
- Це щасливі миттєвості моєї кар’єри гравця, бо виступав у вищій лізі. Я тоді був молодим футболістом. Тож під час виступів у вищому дивізіоні трохи хвилювався. У 90 – х роках мені було цікаво виступати з такими відомими буковинськими гравцями, як Василь Задорожняк, Олег Бурчак … Тоді у «Буковині» грали кваліфіковані футболісти, у яких і набирався досвіду.
- З яких причин «Буковина» не змогла залишитися у вищій лізі ?
- Причина – нестача коштів. Якщо є гроші, то є команда. Це актуально і зараз.
- Як вважаєш, чи піднявся останніми роками рівень чемпіонату України у вищій лізі ?
- Піднявся. Непогану гру демонструють дніпропетровський «Дніпро», харківський «Металіст», одеський «Чорноморець», запорізький «Металург». Дуже цікавою командою є київський «Арсенал». Раніше особняком стояли донецький «Шахтар» і київське «Динамо». Це дві команди, які за кілька турів до завершення чемпіонату ставали чемпіонами. Зараз такого не буде. Інтрига зберігатиметься до останнього туру.
«Зараз у «Буковині» виступають кваліфіковані виконавці»
- Як ти потрапив у київське ЦСКА ?
- Я повинен був служити в армії. Мене якраз запросили у ЦСКА. Тренером армійської команди був екс – гравець київського «Динамо» Володимир Лозинський. Під його керівництвом пограв півтора року. Згодом Володимир Воронюк запропонував повернутися у «Буковину».
- Чи були тоді у тебе запрошення в інші команди ?
- Були. Я ж вирішив грати у рідних Чернівцях. До того ж «Буковина» виступала у першій лізі та перед нею стояло завдання підвищитися у класі.
- На жаль, потрапити у вищу лігу не вдалося, а ти знову залишив Чернівці…
- Тоді у команді існували проблеми із фінансами. Нам не виплачували зарплату та преміальні. А мені треба було думати про сім’ю. Я вирішив виступати у ФК «Черкаси». Там пограв півроку. Згодом потрапив у команду «Нафком – Академія» (Ірпінь), де тренером працював відомий фахівець Олег Федорчук. Також захищав кольори чернігівської «Десни».
Повернувшись у Чернівці, деякий час виступав у ФК «Лужани». Тоді «Буковина» перебувала у плачевному стані. А грати у тій команді, яка просто існує, не було змісту. А коли президентом нашого клубу став Василь Федорюк, я погодився повернутися у «Буковину». З Василем Олександровичем працював раніше. Федорюк – порядна людина. До того ж головним тренером чернівецькою команди призначили Віктора Мглинця, з яким тривалий час грав у одному колективі.
- Яка твоя думка про нинішню «Буковину» ?
- Зараз у «Буковині» виступають кваліфіковані виконавці. Дуже радує те, що майже усі гравці нашого клубу є вихованцями місцевого футболу. Зрозуміло, що ми і цього року боротимемося за вихід у першу лігу. Підвищитися в класі нам буде важко, бо у другій лізі виступають команди, які мають більше фінансових можливостей, аніж ми. А якщо цього сезону нам не вдасться потрапити у першу лігу, то наступного чемпіонату ми знову намагатимемося виконати серйозне завдання. Тим більше, що у нашій команді є футболісти, які вже готові до виступів у першому дивізіоні. Головне, щоби зберігся кістяк «Буковини». Також хочеться отримувати більшу допомогу від обласної та міської влад.
- Скільки плануєш виступати у чернівецькій команді ?
- Контракт із «Буковиною» закінчується у липні. Якщо будуть і надалі потребувати моєї допомоги, то я готовий залишитися у команді. Усе залежатиме від того, які завдання стоятимуть перед колективом. Якщо наша команда не боротиметься за високі місця, то тоді не бачу змісту виходити на поле. Я ж хочу завершити кар’єру футболіста у «Буковині».
- Сергію, які ланки нашої команди потребують підсилення ?
- У кожну ланку треба по одному сильному гравцеві. А найголовніше те, що нам треба зберегти команду. Ви ж розумієте, що за один рік сильний колектив не робиться. Я вважаю, що у нас вже більш – менш поставлена гра. Просто нам необхідно стати більш зіграними.
«У мене є бажання залишитися у футболі і після завершення кар’єри гравця»
- Знаю, що свого часу у тебе були можливості виступати в Росії…
- Дійсно, у мене були варіант продовження футбольної кар’єри у Росії. Існувала можливість стати гравцем клубів «Аланія» (Владикавказ) та «Спартак» (Нальчик). Тоді колектив із Нальчика виступав у першій лізі чемпіонату Росії. Я пройшов зі «Спартаком» збори. Однак стати гравцем російської команди не судилося. Тож я залишився в Україні.
- Співпраця з якими тренерами тобі запам’яталася найбільше ?
- У мене було багато кваліфікованих тренерів. Треба згадати Олександра Павленка та Валерія Богуславського. Запам’ятався виступ під керівництвом Олега Федорчука, Олександра Томаха. Зрештою, у всіх фахівців була своя методика тренувань. Тож у кожного тренера можна було чомусь навчитися.
- Сергію, не хотів би ти у майбутньому стати тренером ?
- Хотів би. У мене є бажання залишитися у футболі і після завершення кар’єри гравця.
- Розкажи про свою сім’ю…
- Моя дружина Оксана працює у «Райффайзен Банк Аваль». Донька Олександра навчається у третьому класі ЗНЗ №11. Живемо у Чернівцях.
- Які у тебе захоплення ?
- Дуже люблю рибалку. Також полюбляю інші види спорту – настільний теніс, більярд.
- Граючий тренер «Буковини» Василь Тофан також любить пограти у більярд..
- Ми ще з ним не грали. Зараз на більярд не вистачає часу.
- Щоби ти хотів сказати уболівальникам «Буковини» ?
- Хочу подякувати уболівальникам за ту підтримку, яку вони нам надають під час поєдинків. Хотілося щоби уболівальники були завжди з нами. Зараз підтримка шанувальників футболу нам дуже потрібна.
Довідка "БукІнфо"
Сергій Гамаль - півзахисник, захисник. Народився 22 серпня 1976 року в Чернівцях. Грав у командах "Лада" (Чернівці), "Буковина" (Чернівці), ЦСКА (Київ), ФК "Черкаси", "Нафком - Академія" (Ірпінь), "Десна" (Чернігів), ФК "Лужани". У "Буковині" з 1994 року (з перервами).
Регистрация 
